Зарядна станція: двi цифри, які вирішують усе
Опубліковано: · blackout.org.ua
На коробці зарядної станції завжди дві різні цифри, і плутати їх — найдорожча помилка при купівлі.
Перша — ємність у ват-годинах (Wh). Вона каже, ЯК ДОВГО станція протримає навантаження. Друга — номінальна потужність у ватах (W). Вона каже, ЩО взагалі можна до неї підключити. Станція на 600 Wh з номіналом 300 W не запустить холодильник ніколи — скільки б ємності в ній не було.
Порахуємо на прикладі. Станція 500 Wh, до неї підключені роутер (15 Вт), ноутбук (60 Вт) і світло (20 Вт) — разом близько 95 Вт. Ділимо 500 на 95, віднімаємо втрати на перетворення — виходить приблизно 4–5 годин. Цього вистачає на типове відключення.
Тепер холодильник. У роботі він споживає 100–200 Вт, але в момент запуску компресора коротко тягне до 1 000 Вт. Тому для нього дивляться не на ємність, а на пікову потужність станції — вона має перекривати цей стрибок, інакше станція просто піде в захист.
Орієнтири по класах:
- 250–600 Wh, номінал 300–600 Вт — ноутбук, роутер, світло, зарядки. Приблизно 12 000–30 000 грн.
- 1 000–2 000 Wh, номінал 1 500–2 000 Вт, пік від 3 000 Вт — сюди вже можна холодильник і котел. Від 30 000 грн.
На що ще дивитись. Тип комірок: LiFePO4 витримує в рази більше циклів заряд-розряд, ніж звичайний літій-іон, і при щоденних відключеннях різниця в ресурсі виходить значною. Режим ДБЖ (UPS): станція перемикається на батарею за мілісекунди, тому підключена техніка не перезавантажується. І швидка зарядка — можливість набрати 80% за годину критична, коли світло дають ненадовго.